- рятівник
- —————————————————————————————рятівни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
рятівник
Смотреть что такое "рятівник" в других словарях:
рятівник — а/, ч. 1) Той, хто рятує або врятував кого , що небудь. 2) Те саме, що рятувальник … Український тлумачний словник
рятівник — [р ат іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў … Орфоепічний словник української мови
рятівниця — і. Жін. до рятівник 1) … Український тлумачний словник
порятівник — а/, ч. Той, хто рятує або врятував кого небудь; рятівник … Український тлумачний словник
ратівник — ника, ч. Пр. Рятівник: той, хто рятує або врятував кого небудь … Словник лемківскої говірки
Бондаренко, Григорий Антонович — Григорий Бондаренко Григорий Антонович Бондаренко Имя при рождении: Григорий Августович Бондаренко Род деятельности: художник Дата рождения: 31 … Википедия
рятун — а/, ч., діал. Рятівник … Український тлумачний словник
рятунок — нку, ч. 1) розм. Дія за знач. рятувати і рятуватися. 2) Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. || Те, що звільняє, захищає від чого небудь. || Той, хто рятує, визволяє від чого небудь; рятівник. 3) рел.… … Український тлумачний словник
Спаситель — я, ч. 1) рел. За християнським віровченням – засновник християнства, що врятував людство, спокутувавши його гріхи; Ісус Христос. || Ікона з зображенням Ісуса Христа. 2) розм. Те саме, що рятівник … Український тлумачний словник
рятувальник — (той, хто рятує / врятував кого / чого н.), рятівник … Словник синонімів української мови
